|
.
|
|
Історія
створення першого українського
автомобіля ЗАЗ-965
|
 На
початку 50-х років економіка Західної
Європи загалом подолала
повоєнну
розруху, і все більше людей хотіли
сісти за кермо власного
автомобіля.
Однак франків, марок і лір у їхніх
гаманцях було ще не густо. І ось
для таких покупців багато фірм
почали випускати маленькі,
дешеві й економічні автомобільчики,
часто - двомісні, а інколи - навіть
триколісні, з мотоциклетними
моторами. Літраж двигунів не
перевищував 600 см.куб, за що
машини й дістали назву мікролітражних.
Мода на мікролітражки поступово
набувала повального характеру.
Так, 1958 року у ФРН було випущено
600 тис. таких машин або 39,4% від
загального виробництва легкових
автомобілів, у Франції - 290 тис.
(25,2%). в Англії - 290 тис. (19,3%). Та всіх
випередила Італія, де на цей час
випуск автомалят перевалив за 58%.
У колишньому Радянському Союзі
дослідні роботи над мікролітражками
розгорнулися в середині 50-х. Було
створено ряд експериментальних
зразків, та до серійного
виробництва поки не доходило. На
шпальтах газет і журналів
точилася бурхлива дискусія на
тему: "А чи потрібен
радянським людям мікролітражний
автомобіль?". Оптимісти
вважали, що потрібен, бо "економічна
й дешева машина дасть змогу
задовольнити потреби широкого
загалу автолюбителів". Песимісти
ж заперечували, що подібні "шкаралупи",
недолугі й недовговічні,
зовсім
не придатні для наших доріг...
Врештірешт суперечку вирішили
фахівці: мікролітражка
потрібна,
але... хай вона буде дещо більшою
й міцнішою від західних аналогів.
І ось настав час від слів
переходити до діла. Практичні
заходи було визначено
постановою Ради Міністрів СРСР
від 28 листопада 1958 року "Про
організацію виробництва
мікролітражних автомобілів". Там же було
названо й місце випуску - запорізький
завод "Комунар". Чому вибір
упав саме на це підприємство, яке
тривалий час займалося випуском
різних комбайнів, у тому
числі
кукурудзозбиральних, сьогодні,
певно, не скаже ніхто. Може, на рішення
тодішнього голови Ради
Міністрів
М. С. Хрущова вплинула його
всенародне відома любов до
кукурудзи? А може, мають рацію
заводські ветерани, стверджуючи,
що його довго й нудно вмовляв тодішній
директор заводу Т. Є. Габелко?
Хоч би як там було, рішення з'явилося,
і крига скресла. Територія
заводу перетворилася на велике
будівництво. Менш ніж за
рік
звели новий інструментальний
цех площею 6000 кв.м. Збудували
першу чергу кузовного корпусу і
будівлю конструкторсько-експериментального
відділу. Головний корпус
реконструювали і розширили: тут
обладнали цех фарбування та
обробки, а також складання і здачі
автомобілів. До нього
прибудували ще одне приміщення -
для нового цеху металопокриття...
ВІД "444-го" ДО "965-го"
Тим часом, паралельно
провадилися роботи й над
конструкцією нового
автомобіля.
Прямим попередником "Запорожця"
вважається дослідна
задньомоторна мікролітражка
"444", збудована на
Московському заводі малолітражних
автомобілів (МЗМА). Перший її
зразок з'явився ще в 1957 році, а
другий, модернізований, - у 1958-у.
Зовні вона сильно нагадувала FІАТ
600, хоч і відрізнялася в деталях.
Важливим моментом були 13-дюймові
колеса (замість 12-дюймових) і збільшений
кліренс. А головна різниця була в
двигуні. Якщо на італійській
машині стояв спеціально
розроблений 4-циліндровик рідинного
охолодження, то на МЗМА-444
вирішили обійтися сурогатом: 2-циліндровий
опозитний "повітряник" МД-65
у 17,5 к. с. був варіацією
мотоциклетного движка Ірбітського
заводу. Як показали випробування,
агрегат цей був слабеньким і
недовговічним.
Спеціально для радянського "народного
автомобіля" 1959 року НАМІ
виготовив два дослідні 4-циліндрові
мотори повітряного охолодження.
У липні з'явився двигун ЗАЗ-965Г з
протилежним розташуванням циліндрів
- своєрідний переспів конструкції
фольксвагенівського "Жука".
А наприкінці року збудували V-подібний
агрегат ЗАЗ-965В. Треба сказати, що
V-подібні 4-циліндрові двигуни
взагалі трапляються нечасто,
їх органічна вада - погана
зрівноваженість
моменту сил інерції першого
порядку. Та в даному разі цей
порок механічного серця "вилікували",
встановивши спеціальний
компенсаційний вал з
противагами. Він обертався з тією
ж швидкістю, що й колінчастий вал,
але в протилежний бік. І тепер на
перший план виступала позитивна
риса V-подібного мотора: в порівнянні
з опозитним він був куди
компактнішим. Тому не дивно, що
при виборі силового агрегату для
"Запорожця" перевагу віддали
саме йому. Можливо, відіграло
свою роль і те, що на новітніх західнонімецьких
машинах Ford Таunus теж стояли
мотори V4 - правда, рідинного
охолодження.
Що стосується "Запорожця" в
цілому, то в порівнянні з
московським МЗМА-444 він був істотно
поліпшеним. Кузов змінився і
став міцнішим. Коробку передач підсилили.
Передня підвіска на архаїчній
поперечній ресорі поступилася
місцем компактній торсіонній, що
дозволило збільшити об'єм
багажника. Загальна вага автомобіля
трохи збільшилася, зате набагато
зросли і його надійність та
довговічність.
ЧЕРВНЕВИЙ ПЕРВІСТОК
Гортаючи підшивку заводської
багатотиражки "Коммунаровец"
за 1959 рік, не можна не звернути
уваги на номер від 18 червня, де із
захватом повідомлялося: з воріт
експериментального цеху вийшов
перший "Запорожець"! Цю дату
і вважають днем народження української
мікролітражки. Правда, тут є один
нюанс. Справа в тому, що згадана
газета не була щоденною, а тому
названа в ній подія цілком могла
мати місце кількома днями раніше.
Дане припущення підтверджує
листівка "Молния" з того ж
архіву. Вона теж присвячена
появі
першого "Запорожця", але...
датована 12-м червня! Але ж "Молнии"
зазвичай випускалися саме в день
події... Утім, не будемо
сперечатися продати. У будь-якому
разі можна напевне стверджувати,
що "Запорожець" народився в
середині червня.
Як співається в популярній російській
пісні, "одна дождинка - еще не
дождь". І дослідний зразок - ще
не потік серійних автомобілів.
Цю дистанцію величезного розміру
заповнює звичайно марудна,
напружена робота з випробувань І
доведення машини. Так було і з
ЗАЗ-965. Сам автомобіль доробляли
в Запоріжжі, а виробництво
двигунів до нього налагоджували
на реконструйованому Мелітопольському
моторному заводі (МеМЗ).
Про головні етапи цієї роботи
можна дізнатися, переглядаючи
пожовклі альбоми документів
відділу
випробувань заводу... У січні 1960
року ЗАЗ і Мелітопольський завод
за кресленнями МЗМА і НАМІ
виготовили три дослідних "Запорожці"
з двигунами МеМЗ-965В. Із січня по
березень провадилися міжзаводські
випробування. При цьому машини №
1 і № 2 накатали по 5 тис. км, а
машина №3 - 14 тис. Після чого вся
трійця надійшла в розпорядження
міжвідомчої комісії.
Випробування почалися 7 березня
і закінчилися за основною
програмою до 25 червня.
Яким же був вердикт
вельмишановної комісії? Вона
констатувала, що основні
параметри машини витримані й відповідають
проектному завданню. Було
висловлено й зауваження. Вага
автомобіля виявилася завищеною
на 53,7 кг, внутрішні розміри
машини, а саме відстань від підлоги
до стелі, були меншими від
креслярських на 25-30 мм. Відзначалася
також недостатня надійність
клапанів: один з них на
випробуваннях обірвався.
Загальний висновок комісії був,
проте, втішним: рекомендувати до
виробництва, правда, після
доробки.
У СЕРІЮ!
У ті роки було прийнято перед
запуском у серію демонструвати
автомобільні новинки "керівникам
партії й Радянської держави".
Не минула ця доля й "Запорожець":
його повезли до Москви, "самому"
М. С. Хрущову. Оглядини відбулися
18 липня 1960-го. Тут до речі згадати
один епізод. Якось під час
перебування у Франції М. С.
Хрущов відвідав автозавод Renault,
де йому подарували маленьке,
красиве купе Florida. І тут стався
казус: невисокий, але вгодований,
з великим кулеподібним черевом
голова Ради Міністрів ніяк не
міг просунутися за кермо...
Цього разу все пройшло чисто -
голки не підточиш. Через широкі
двері "Запорожця" Микита, як
усі позаочі називали Хрущова,
благополучно всівся в автомобіль.
Водій-випробувач ЗАЗу А. В.
Скиданенко провіз його по
території Кремля.
Високопоставлений "тест-драйвер"
лишився задоволений машиною. І
висловився в тому розумінні, що
вона обов'язково має бути
доступною трудящим за ціною...
Так і було зроблено. Ціну "Запорожцю"
встановили у 18 тис. крб., що
приблизно відповідало річному
заробіткові інженера або
висококваліфікованого
робітника.
Виробництво серійних "товарних"
машин завод розпочав з 1 жовтня
1960 року. До кінця року з воріт підприємства
виїхало приблизно півтори
тисячі
нових мікролітражок."Запорожець-965"
швидко зажив популярності. Він
приваблював своєю відносно
невисокою вартістю, а також
економічністю.
Експлуатаційна
витрата пального становила 7,3 л
на 100 км проти 10 л у "Москвича-402"
чи "407". Повноцінна 4-місна
машина була компактною і
маневреною: довжина її становила
всього 3,33 м, а радіус повороту по
колії зовнішнього колеса -5м.
Незалежна підвіска всіх коліс, рівне,
без тунелю карданного вала днище,
коротка база й 20-сантиметровий
кліренс під задньою віссю
забезпечували непогану прохідність.
Були, ясна річ, і вади. Приміром,
шумність у роботі, яка надто
докучала заднім пасажирам.
Дверцята, що відчинялися за
старим звичаєм, проти ходу, могли
при випадковому відкритті на
ходу перетворитися на вітрило І
знести машину з дороги. Невдалим,
з точки зору пожежної безпеки,
було розташування бензобака в
передній частині кузова, у
небезпечній при зіткненні зоні...
Багатьох автолюбителів не
влаштовувала недостатня потужність
двигуна, а звідси - і слабка
динаміка "Запорожця". Тому в
жовтні 1962 року почався випуск
модернізованого ЗАЗ-965А. Робочий
об'єм двигуна збільшився з 746 до
887 см/куб і відповідно потужність
- із 22 до 27 к. с. Зросла, зрозуміло,
й максимальна швидкість - із 80 до
90 км/год. Ця машина була у
виробництві до травня 1969 року.
Коли у вересні 1993 року
святкували 130-річчя заводу,
святкову автоколону відкривав
один з перших "Запорожців",
прикрашений великим
щитомтранспарантом із цифрою 322
106. Саме стільки автомобілів ЗАЗ-965
і ЗАЗ-965А було випущено в 1960-1969
роках. Чимало з них і сьогодні ще
можна побачити на наших вулицях
і дорогах. А добра пам'ять про них
житиме ще довго - принаймні, доки
будуть живі ті, хто на них їздив і
хто їх любив. |
|
Леонід ГОГОЛЄВ ("Сигнал"
№7.2000)
|
|
|
|
|
. |
| . |
|
ЗАРАБОТАЙ!
|
|
.
|
ЗАРАБОТАЙ!
|
РЕКЛАМА. |
|
|
|
|
|
|
|
ФОРУМ.
|
|
|
|
ЦІНИ
НА ПАЛЬНЕ В КРЕМЕНЧУЦІ. |
 |
|
|
| . |
|
|
|
Заміна передніх гальмівних
колодок (фотоінструкція)
